Українські школярі перейдуть на 12-річну систему навчання з 2018 року

Школярі перейдуть на дванадцятирічну систему навчання з 2018 року, нинішні учні закінчать школу за одинадцятирічною системою. Про це повідомила міністр освіти і науки України Лілії Гриневич:

«Будуть нові стандарти змісту цієї освіти і нової української школи. Будуть презентовані методики викладання такої школи… І хочу сказати, що на території Європи «одинадцятирічка» залишилася тільки в Росії, Білорусі й Україні, тобто ті три країни, які ще транслюють оцю пострадянську школу, орієнтовану виключно на знання. Так от, перший рік запровадження такої нової української школи буде у 2018-2019 навчальному році, підуть діти до першого класу. І орієнтовно 12-й клас ми отримаємо у 2029-2030 навчальному році. Тому ті, хто сьогодні розповідає, як дорого для України запровадження дванадцятирічки, насправді або некомпетентні і не розуміють, яким чином діятиме план запровадження цієї школи. Тому що ми переконані, що у 2029-2030 році, коли є орієнтовні горизонти нашого можливого входження до ЄС, фінансово-економічна ситуація України повинна бути краща. Окрім того, якщо ми хочемо будувати інноваційну економіку і якщо ми хочемо, щоб наші громадяни були конкурентоспроможними у європейському просторі, ми змушені давати їм якісну вищу освіту".

Також вона зазначила, що в розробці нової української школи беруть участь активно польські фахівці, тому що вони пережили якраз цей трансформаційний процес від школи, орієнтованої на репродукцію знань, до школи, орієнтованої на компетентності. Також залучені фахівці з інших країн.

Л.Гриневич наголосила, що нинішні школярі закінчать школу за одинадцятирічною системою. «Я хочу сказати, що 12 рік вводити в цій традиційній школі, яка є сьогодні, ніхто не буде, тому що ця школа перевантажена теоретичною інформацією і репродуктивними методами навчання, коли дитина має багато завчити чогось і просто відтворити, щоб потім забути. Для нас така школа вже втрачає свою актуальність у інформаційну добу, коли знання примножуються. Тому, коли ми говоримо про нову українську школу, то основна її риса полягає в тому, що вона буде орієнтована не на обсяг якоїсь інформації, яку дитина повинна засвоїти за час здобуття загальної середньої освіти, а на формування ключових компетентностей для життя».

Чи впливає вік учителя на якість підготовки учня?

У парламенті зареєстровано законопроект «Про внесення змін до деяких Законів України щодо встановлення граничного віку перебування на посадах науково-педагогічних та педагогічних працівників навчальних закладів» № 2026-а, згідно з яким передбачається внести зміни до законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту».

Таким чином, автори законопроекту (Тарас Кремінь, Олександр Співаковський, Роман Мацола, Юрій Соловей, Єгор Фірсов та інші) сподіваються на ротацію педагогічних кадрів, що у свою чергу сприятиме розвитку освіти. На їхню думку, в Україні спостерігається ситуація «законсервування» чинної освітньої системи, не відбувається динаміки.

Якщо документ ухвалять, то вже з 1 вересня 2016 року в освітній системі почнеться впровадження вікового цензу. Тобто, до 31 грудня 2019 року з навчальних закладів будуть змушені піти керівники старші 67 років і педагоги старші 69 років. Лише професорам дозволять викладати до 72 років.

А з 1 січня 2020 року умови для працюючих учителів планують посилити ще більше:

для осіб, які перебувають на керівних посадах, – до 65 років;

для осіб, які перебувають на інших посадах науково-педагогічних і педагогічних працівників, – до 67 років;

для осіб, які перебувають на науково-педагогічних посадах професорів та яким присвоєно вчене звання професора – до 70 років.

До речі, за даними МОН, кожен шостий учитель – пенсіонер. Отже, звільниться чимало місць, а от чи прийдуть на ці місця молоді фахівці? Згідно зі статистикою останніх років, випускники педагогічних вишів часто працюють не за фахом.

Побачимо! Чи переможе креативність традиції?

Кладовище знань і інтелектуальна деградація: що написали в ЗНО цьогорічні випускники?

Які перли довелося читати комісії на ЗНО?

ПРО ЛІТЕРАТУРУ ТА ЯСКРАВІ ВЗІРЦІ

- Людина має ставитися до моральних основ свого життя літературно, бо література – це найкраще джерело людського часу життя.

- Українська література майорить яскравими прикладами.

- Твір, це, на жаль, занадто складне завдання для нашого склеротичного мозоку.

- У Наталки була проблема нежонатої.

- В романі "Маруся Чурай" Остап Вишня отравила свого коханого.

- Ліна Костенко ніколи не тримала язик за зубами.

- Наприклад, Наполеон і Гітлер не читали твір "Хазяїн".

- Коли Настя була ще сором’язливою, я їй дала почитати р-н Ірен Роздобудько. Її сором’язливості прийшов кінець.

- Він (Еней) не знав, що таке жалість, без всякого жалю ґвалтував заміжніх жінок і спалював їх у домівках.

- У романі "Тигролови" все на оборот. Сім’я, яка знаходить Григорія Многогрішного, надає йому кришу над головою, їдло, турботу і любов.

- У романі "Хіба ревуть воли, як ясла повні" зображено відношення гуцулів до домашніх тварин

- Прагнучи до нових знань, Матильда не розуміла батьків, що були сповнені інтелектуальної деградації.

ПРО ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

- Своє дитинство Т. Шевченко прожив у злиднях, у недоїдках.

- Батьки Т. Шевченка не мали грошей, тому Шевченко пішов у школу працювати, щоб підслуховувати вчителів під час уроку.

- Як писав Шевченко: "Тобі дано і вірити й кохати. А що мені? Які такі кущі?"

- Якщо ми не будемо читати, то будемо обратно мавпами. Шевченко любив школу, але вчителі його не любили, тому він і намагався багато чого навчитись в кущах.

- Ця жінка без минулого, але з добрим майбутнім пішла на той світ. ("Наймичка" Т.Шевченка).

 Коли Шевченка посадили за грати, йому було 27 років, а коли він одсидів і вийшов на волю, він став старим і його навіть дружина на впізнала

- Іван Шевченко, щоб не впасти духом ховався в бур’яни з Оксаною.

- "Катерина" Шевченка був присвячений жертвам голодомору.

- Т. Ш. і І. Ф. прагнули, щоб їх народ жив і процвітав, щоб не заростав будяками влади.

ПРО ЛЕСЮ УКРАЇНКУ

- Леся Українка ніколи не здавалася і завжди зімкнувши зуби ішла вперед.

- Попри всі негаразди, Леся Українка боролася з життя і перемогла його.

- Лукаш, який дуже кохав Мавку, побачивши її в поганому образі, кинув її.

- Це лісне створіння хотіло відчути на собі справжнє кохання.

- Леся Українка затронула мене не тільки як поет, а й як жінка.

- Вірш Лесі Українки "Contra sperma".

- Через нещасливе кохання Мавка покинула свою домовину

ТРОХИ ІСТОРІЇ

- Князь Ярослав створив першу на Русі книгописарню.

- Ярослав Мудрий написав велику кількість творів, оповідань, новел, романів…

- І в наш час дорослим і малим потрібно стремитися до таких соратників, як: Ярослав М., Володимир В., у них не було комп’ютерів, вони писали книги на спеціальних паперах, обгорнених в медвежі шкури.

- Перші книги, коли їх створювали, їх знімали на відеокамери.

- Це автори, які на своїй шкірі скоштували все.

ПРО ПРЕЗИДЕНТА І ВЕЛИЧ КНИГИ

- Книги є на різний смак – від маленького калічного оповідання до великого роману.

- Президент присягаючи перед усією країною, не буде ж тримати руку, наприклад, на планшеті.

- Коли, наприклад, читати книгу, то в мозок поступає кров і людина може стати приємним співрозмовником

- У нас хороша квартира, у батьків хороша робота з хорошою зарплатнею… а у мене хороший атестат. І все це у нас завдяки розуму, що дали нам книжки.

- Книга вчить, як на світі ходить.

- Від читання ще ніхто не вмер.

- Книга – це безцінне кладовище знань!

- А якщо не буде книжок, от куда появиться розум?

- Ще багато люди читають у вільний час. Чому я так вважаю? А тому що на вулицях нашого міста ходять більше інтелігентні люди, ніж дурні.

- Книжки припадають пилом на полицях, як і наш розум.

- Щоб читати книжку, треба міцно сісти.

- У книжці немає магнітних буревіїв і хакерських програм.

- Книги завжди були і будуть безкоштовні, а за інтернет треба сплачувати гроші.

- Як можна проміняти книгу, її мохнаті сторінки, її специфічний запах на якусь жилізяку!

Обласний семінар-практикум заступників директорів з навчальної роботи, методистів ПТНЗ

19.05.2016 року на базі державного навчального закладу «Запорізький професійний будівельний ліцей» проведений обласний семінар-практикум заступників директорів з навчальної роботи, методистів ПТНЗ на тему: «Моніторинг діяльності педагогічних працівників у міжатестаційний період».

Заступник директора НМЦ ПТО у Запорізькій області Ципріанова С.Г.

привітала присутніх, побажала плідної роботи і надала інформацію про участь України у Туринському процесі, практичне впровадження цього проекту на регіональному рівні.

Керівник семінару-практикуму Нідерман Н.К., методист НМЦ ПТО у Запорізькій області, акцентувала увагу присутніх на актуальності заявленої теми семінару-практикуму, детально розповіла про моніторинг стану методичної роботи за 2015-2016 н.р., який буде проведений у червні 2016 року.

Змістовним, насиченим був виступ заступника директора з НВР ДНЗ «Запорізький професійний будівельний ліцей» Наливайко К.М. про вивчення та оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників у міжатестаційний період. А методист цього навчального закладу Мосьпан О.І.

розповіла про методичний супровід педагогів у міжатестаційний період. З’ясувавши зміст методичного супроводу професійного зростання викладачів і майстрів виробничого навчання, учасники семінару перейшли до питання якісної організації роботи методичних комісій. Шамрай С.В., викладач ДНЗ «Запорізький професійний будівельний ліцей», вдало презентувала роботу методичної комісії, наголосила на досягненнях і здобутках педагогічних працівників.

Методист ДНЗ «Запорізьке ВПУ моди і стилю» Омельяненко Г.І. звернула увагу присутніх на доцільності створення у навчальному закладі моніторингової групи, розкрила її функції та завдання, результативність роботи.

Уважно, з цікавістю слухали учасники семінару виступ методиста ДНЗ «Запорізький правобережний професійний ліцей» Згурської Т.В., яка поділилася власним досвідом роботи зі створення методичного порталу і проведення методичного тижня. Переконливо звучала думка: необхідно всім навчитися працювати в єдиному інформаційному полі, задіяти важелі управління системою методичної роботи за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій.

У засіданні брали участь колеги із ДВНЗ «Запорізький будівельний коледж»: Іванова О.В., методист вищої категорії, Кононов С.І., заступник директора з навчальної роботи. Вони поділилися напрацюваннями щодо методичного супроводу і впровадження рейтингової системи оцінювання діяльності педагогічних працівників у міжатестаційний період.

Артеменко О.В., заступник директора з навчально-виховної роботи економіко-правничого коледжу Запорізького національного університету, розповіла про атестацію викладачів коледжу, навчальну роботу в закладі.

Після теоретичної частини всі учасники були запрошені переглянути майстер-клас «Еволюція шоколаду: від зернини до витвору мистецтва». Майстер виробничого навчання Білянська Л.В. разом зі своїми учнями створювали неперевершені шоколадні солодощі. Майстер поетапно пояснювала роботу над кожним витвором мистецтва – розплавлений шоколад на очах перетворювався у вишукані цукерки.

Учасники семінару-практикуму подякували адміністрації та педагогічному колективу навчального закладу за допомогу і сприяння у проведенні засідання.

Міністри освіти і фінансів обговорили варіанти фінансування професійно-технічної освіти

У суботу, 23 квітня 2016 року, в Міністерстві освіти і науки відбулася робоча зустріч Міністра освіти і науки Лілії Гриневич та Міністра фінансів Олександра Данилюка. Метою зустрічі було вирішення кризової ситуації з фінансуванням професійно-технічної освіти.

Сторони погодилися, що ситуація, яка склалася з профтехосвітою після передачі її фінансування на місцевий рівень, вимагає нагального вирішення, однак має кілька складових - проблеми поточного фінансування і необхідність системної реформи управління галуззю профтехосвіти.

Керівники Міносвіти і Мінфіну узгодили, що професійно-технічна освіта має фінансуватися з кількох джерел, зокрема, обговорили варіант фінансування з державного бюджету за рахунок освітньої субвенції на здобуття учнями ПТНЗ загальної середньої освіти.

Що стосується професійної підготовки, міністри обговорили модель, за якої  відповідальність за професійну підготовку має бути розділена між державним і регіональним рівнями: державна субвенція має покривати здобуття освіти за гостро дефіцитними спеціальностями національного значення, коли в тому чи іншому училищі готують фахівців для кількох областей чи всієї України. Таке фінансування має йти через державне замовлення. В той же час, професійна підготовка за тими професіями, які використовуються для комунального господарства, для обслуговування місцевої інфраструктури мають фінансуватися шляхом регіонального замовлення. Також домовились залучити великий бізнес до консультацій з метою опрацювання моделей залучення бізнесу до фінансування професійної підготовки необхідних їм професій.

Міністри Гриневич Л. і Данилюк О. погодили, що Міносвіти і Мінфін спільно доопрацюють законопроект "Про професійну освіту" з метою внести до Верховної ради узгоджений документ. Нова схема фінансування профтехосвіти вимагатиме також внесення змін до Бюджетного кодексу. Її запровадження буде можливим із 2017 року.

Мысли мудрых

С высоты орлиного полета,

Мышиный писк внизу не разобрать.

Пусть говорят за вами где-то, что-то,

Внимания не стоит обращать!

Не стоит до мышей вам опускаться,

Интриги, сплетни — это пустота.

Подумайте — ведь, если разобраться,

Их раздражает ваша высота!

ПРОВЕДЕННЯ ВІДКРИТИХ УРОКІВ У ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Відкриті уроки посідають важливе місце в удосконаленні навчально-виробничого процесу та підвищенні педагогічної майстерності викладачів і майстрів виробничого навчання професійно-технічних навчальних закладів.

Відкриті уроки належать до колективних форм методичної роботи і допомагають визначити методи, прийоми і педагогічні засоби, які доцільно використати при вивченні найбільш складних тем програми, як краще використати на уроках інноваційні технології навчання, як при мінімальних затратах навчального часу домогтися ефективного засвоєння учнями навчального матеріалу, як розвивати логічне мислення, активізувати пізнавальну діяльність учнів.

Більшість викладачів загальноосвітньої, професійно-теоретичної підготовок і майстрів виробничого навчання - спеціалісти своєї справи, але є й такі, хто не має педагогічного стажу, молоді спеціалісти. Тому для всіх починаючих і недостатньо досвідчених викладачів і майстрів виробничого навчання відвідування відкритих уроків кращих педагогів є справжньою школою педагогічної майстерності.

На цих уроках вони одержують конкретне уявлення про те, які основні педагогічні принципи, методи практично використовуються в діяльності досвідчених викладачів і майстрів виробничого навчання, спостерігають за процесом спілкування їх з учнями. Користь приносять відкриті уроки не тільки тим, хто їх відвідує, але і тим, хто їх проводить. У процесі підготовки до відкритих уроків навіть найбільш досвідчений викладач або майстер виробничого навчання ще раз старанно проаналізує методи, прийоми, засоби навчання і виховання учнів. Така ретельна підготовка і обмін думками про урок не тільки надає впевненості викладачу або майстру виробничого навчання в правильності його пошуків, ефективності застосування методів, прийомів, засобів, але і нерідко допомагає педагогічну знахідку спрямувати в правильне русло навчально-виховного процесу. З іншої сторони, конкретні поради запрошених на урок допомагають навіть найбільш досвідченим педагогам позбутися деяких недоліків, яких вони не бачать на своїх уроках.

Проведення відкритих уроків доручається досвідченим викладачам або майстрам виробничого навчання, які зможуть продемонструвати свої нові методи, у яких є чому повчитися молодим. Перед складанням плану проведення відкритих уроків методична рада вирішує, який кращий досвід накопичений у навчальному закладі, які методи і прийоми повинні бути показані на уроках. Але спочатку це питання обговорюється на засіданні методичних комісій, а вже потім – на методичній раді.

Методичні питання:

-          вивчення системи роботи викладача або майстра виробничого навчання;

-          застосування новітніх засобів навчання і наочних посібників при вивченні навчального матеріалу;

-          вивчення методики проведення поточного інструктажу;

-          ознайомлення викладачів з організацією самостійної роботи учнів із підручником і навчально-наочними посібниками;

-          ознайомлення майстрів виробничого навчання з деякими прийомами активізації уваги учнів у процесі інструктажу;

-          застосування на практиці методів активізації учнів на уроці;

-          створення проблемних ситуацій, використання дидактичного і роздаткового матеріалу,

-           застосування інноваційних технологій та інтерактивних методів навчання тощо.

Вибрати тему відкритого уроку може сам викладач (майстер), який буде проводити урок. Адже він краще знає, на якому навчальному матеріалі доцільно показати своїм колегам розроблені або удосконалені ним методичні прийоми і вид навчальної роботи.

Відкритий урок відображає стиль щоденної роботи викладача (майстра виробничого навчання) і не повинен порушити послідовність вивчення програмного матеріалу.

Затверджений план проведення відкритих уроків вивішується в методичному кабінеті навчального закладу.

Пам’ятаймо: при плануванні відкритих уроків необхідно уникати гонитви за кількістю проведених уроків, щоб не зашкодити їх якості. Відкриті уроки мають бути цікавими, повчальними для запрошених викладачів, майстрів виробничого навчання. Педагоги повинні на уроках познайомитися з інноваційними прийомами і методами навчання і виховання, звернути увагу на недоліки і прогалини у роботі.

Відкриті уроки рівномірно розподілити протягом навчального року по навчальних групах. Недоцільно їх планувати на вересень, а також на червень( початок і закінчення навчального року). Право вибору групи для проведення відкритого уроку надається викладачу, але методист контролює, щоб не було психологічного перевантаження в одній і тій же групі. Відкриті уроки необхідно проводити в першій половині навчального дня.

Щоб відвідування відкритого уроку було більш ефективним, завчасно ознайомити запрошених на нього з планом уроку, який знаходиться у методичному кабінеті. Це допомагає присутнім краще спостерігати за ходом уроку, глибше і всебічно обговорити і проаналізувати його.

Успіх відкритого уроку залежить від досвіду викладача (майстра виробничого навчання), який проводить урок, і старанної підготовки до нього. Кожному відкритому уроку передує конкретний, складний процес, який проходить у творчій співпраці викладача (майстра виробничого навчання), голови методкомісії і методиста. Він одержує консультацію з підготовки до уроку в методичному кабінеті навчального закладу.

Готуючись до уроку, викладач (майстер виробничого навчання) розробляє план, у якому заздалегідь передбачає шляхи включення учнів у самостійну роботу, створення проблемних ситуацій, обмірковує матеріально-технічне оснащення уроку тощо. Викладач (майстер виробничого навчання), який проводитиме урок, повинен попередньо проробити всі види робіт, які сам або учні виконуватимуть на уроці: розв'язання задач, виконання графічних робіт, проведення дослідів тощо. Така підготовка до уроку надасть викладачу впевненість у його діях і забезпечить успіх у досягненні мети уроку.

При складанні плану відкритого уроку ніколи не спонукати викладача (майстра виробничого навчання) до обов'язкової стандартної форми уроку.

Важливо, щоб план чітко відображав увесь хід уроку і взаємозв'язок окремих його частин. За декілька днів до проведення уроку вивішуємо в методичному кабінеті оголошення, де пишемо тему і мету уроку, час і місце його проведення. Для викладачів, які проводять перший відкритий урок, практикуємо проводити репетицію уроку в іншій (паралельній) групі для того, щоб відпрацювати всі його елементи і зробити самоаналіз уроку викладачем.

На такий урок запрошується методист, голова методичної комісії або спеціаліст-предметник. Це дозволить викладачу підготуватися до відкритого уроку, на якому буде багато людей. Усі свої рекомендації, поради, педагоги повинні зробити в процесі цієї підготовки, не відкладаючи їх до обговорення результатів уроку. У навчальному кабінеті (лабораторії, майстерні) для запрошених заздалегідь готуються місця, які вони займуть до дзвінка, але ні в якому випадку не після нього. Кожному із запрошених видається план уроку. Присутність адміністрації обов'язкова.

Проведення відкритого уроку вимагає від викладача значного психологічного навантаження. Тому надзвичайно важлива тактовність присутніх. Не допускається в процесі уроку втручання у його хід, обмін думками, перешіптування; не можна входити і виходити з кабінету, майстерні. Кожен запрошений робить запис по ходу уроку, який використовує потім при його обговоренні. Бажано записувати такі уроки на відео і поступово створювати в методичному кабінеті відповідну відеотеку. Це сприятиме більш широкому розповсюдженню перспективного педагогічного досвіду.

Аналіз відкритого уроку проводиться одразу після його проведення. Головна мета – навчити викладачів (майстрів виробничого навчання) бачити використані методичні прийоми, розкрити ефект, що вони дають, показати значення цих прийомів у процесі навчання на конкретному відкритому уроці.

Методист слідкує за тим, щоб аналіз був проведений на основі раніше визначеної методичної мети і не відводив обговорення в сторону від методичної мети уроку.

Перше слово надається викладачу (майстру виробничого навчання), який проводив урок. Цей виступ - не просто формальність. Дуже важливо, щоб особисто викладач (майстер виробничого навчання), який проводив урок, чітко розкрив мету, показав, де і як реалізував її на уроці, чого досяг тим чи іншим методичним прийомом, а якщо не досяг, то самокритично пояснив, яка причина. Продуманий виступ самого викладача приносить користь не тільки колегам, але і йому самому, так як він привчає його критично оцінити свою роботу, результати даного уроку, розвиває навички самоконтролю. Потім висловлюють свої думки фахівці з даного предмета і кожний запрошений на урок, виходячи із зазначеної мети, хоча і всі інші елементи уроку підлягають аналізу.

Аналіз уроку – процес творчий. Загальний аналіз уроку охоплює всі його сторони, він особливо важливий при вивченні системи роботи викладача (майстра виробничого навчання).

Методист, завершуючи аналіз уроку, дає коротку характеристику досвіду роботи викладача (майстра виробничого навчання), оцінку аналізу уроку всіма запрошеними, рекомендує окремим викладачам (майстрам виробничого навчання) використовувати елементи досвіду в своїй роботі.

При добре організованому обговоренні відкритого уроку завжди буде вироблена колективна думка по методичних питаннях, знайдено правильне розв’язання актуальних питань. Обговорення відкритого уроку фіксується в протоколі. У ньому коротко і чітко записуються всі виступи, питання і відповіді, що точно визначать правильність чи неправильність педагогічних завдань, які виконував викладач (майстер виробничого навчання) на відкритому уроці.

На відкритих уроках традиційним стало використання нашими педагогами інноваційних технологій. Практика показує, що більш мобільними, пристосованими до інновацій є креативні педагоги. І саме від них ідуть цікаві ідеї, нові розробки. Кожен педагог для себе вирішує, який вид роботи і на якому етапі уроку його використати, щоб досягти якнайкращих результатів.