пʼятниця, 28 вересня 2018 р.

Засідання обласної секції методистів закладів професійної (професійно-технічної) освіти

У сучасних умовах реформування професійної (професійно-технічної) освіти відбуваються зміни і в методичній роботі. Методичний супровід викладача, майстра виробничого навчання необхідний на будь-якому етапі їх самовдосконалення, зростання професійної компетентності. Методичного супроводу потребують як молоді фахівці, так і досвідчені.
Основні виклики освіти сьогодення пов’язані з підготовкою педагогічного працівника до роботи в умовах Нової української школи.
Нині професійним закладам освіти потрібен педагог-новатор, який працює у форматі творчих шукань, налаштований на атмосферу співпраці з учнями, експеримент, дослідження, впровадження новітніх освітніх технологій у навчальний процес.
Саме такі питання розглядались на семінарі-практикумі методистів «Сучасні форми методичної роботи з педагогічними працівниками в закладах професійної (професійно-технічної) освіти», проведеному на базі Науково-методичного центру професійно-технічної освіти у Запорізькій області 20 вересня 2018 року.
Заступник директора центру Петерик С.М. привітала присутніх на засіданні, побажала плідної й результативної праці.
У роботі семінару-практикуму взяла участь Кулалаєва Н.В., кандидат хімічних наук, доцент, завідувач лабораторії технологій професійного навчання Інституту професійно-технічної освіти НАПН України.
Наталя Валеріївна, використовуючи презентацію, ціково і змістовно розповіла про використання педагогічних технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців.
Зосереджено, натхненно, творчо працювали методисти у групах над створенням презентації «Інноваційні педагогічні технології у професійній підготовці майбутніх фахівців», а потім креативно представляли досліджувані сучасні технології навчання.
Нідерман Н.К., методист НМЦ ПТО у Запорізькій області, підвела підсумки моніторингу стану методичної роботи у закладах професійної (професійно-технічної) освіти за 2017-2018 н.р., відзначила сумлінну роботу всіх методистів, вказала на досягнення окремих навчальних закладів, звернула увагу на підготовку до освітянських виставок, які проводяться у м. Києві.
Презентований досвід організації системної роботи з підвищення професійної кваліфікації педагогічних працівників, упровадження в навчально-виховний процес сучасних інноваційних технологій у ДНЗ «Мелітопольське вище професійне училище» (Дирбаба О.Г., методист училища) отримав схвальну оцінку від учасників семінару-практикуму.
Заслуговує на увагу досвід ДНЗ «Запорізьке машинобудівне вище професійне училище» щодо організації методичної роботи. Заступник директора з методичної роботи Пискун Т.В. висвітлила сумлінну працю педагогічного колективу над упровадженням елементів дуальної форми навчання у професійну підготовку кваліфікованих робітників. На базі училища в 2018/2019 н.р. планується створення навчально-практичного центру «Механічна обробка металу».
Заклад започаткував добру традицію: видання методичного альманаху як підсумку та аналізу методичної роботи за рік. В естетично оформленому виданні - вагома робота команди високопрофесійних педагогічних працівників за навчальний рік: розробки уроків, позакласних заходів, предметних тижнів тощо.
Заступник директора з навчально-методичної роботи ДНЗ «Запорізький професійний торгово-кулінарний ліцей» Савельєва О.І. поділилася досвідом роботи щодо проведення майстер-класів, що сприяють розвитку творчих здібностей учнів; зосередила увагу на розроблених методичних напрацюваннях.
Єрмоленко Н.В., методист ДНЗ «Запорізький професійний ліцей залізничного транспорту», розповіла про пізнавальний профорієнтаційний квест «Робітничий орієнтир» для учнів загальноосвітніх шкіл, проведений на базі ліцею.
Відкритість і доброзичливість, взаєморозуміння, корисний обмін досвідом – така атмосфера панувала на зібранні.
Нідерман Н.К., методист НМЦ ПТО у Запорізькій області, подякувала усім методистам за плідну роботу, якісну підготовку до семінару, побажала успіхів на освітянській ниві, професійного зростання, родинного затишку, благополуччя і добра.



четвер, 7 червня 2018 р.

Педагогічні працівники теж будуть здавати ЗНО

Міністерство освіти і науки хоче замінити атестацію педагогічних працівників сертифікацією, яка буде проходити у формі ЗНО.
Атестація педагогічних працівників проводиться для того, щоб оцінити їх професійні якості та підтвердити відповідність до займаної посади. Сьогодні ця процедура є обов’язковою. Кожен педагог раз у 5 років повинен проходити атестацію. Тепер ця процедура буде замінена сертифікацією.
Першим кроком до змін стане паралельне існування атестації та сертифікації. Відповідно до правил Нової Української Школи (НУШ), вимоги до вчителів були змінені. З цієї причини повинні бути змінені й правила атестації.
При цьому сертифікація буде запущена не раніше 2019 року. Пізніше МОН планує повністю замінити атестацію на сертифікацію.
Тести для сертифікації будуть розроблені за принципом ЗНО. У них увійдуть питання, що стосуються предмета, який викладає педагог, до методики викладання, а також до вікової психології й особливостям роботи з дітьми.
Це ЗНО для педагога з елементами моніторингу його роботи на місці. Спочатку сертифікація буде проходити добровільно. Якщо він успішно проходить її, то отримує 20-відсоткову надбавку до зарплати. Після чого в його обов’язки входить необхідність ділитися своїм професійним досвідом з іншими педагогічними працівниками, які повинні бути носіями практик НУШ.
Тести проводитиме Український центр оцінювання якості освіти, після цього держслужба проведе моніторинг роботи педагога на робочому місці. На основі цього комісія робить висновок, чи пройшов педагог сертифікацію.


середа, 6 червня 2018 р.

Затверджено освітню програму профільної середньої освіти

Міністерством освіти і науки затверджено типову освітню програму профільної середньої освіти закладів освіти, що здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової середньої освіти. Відповідний наказ підписаний Міністром освіти і науки Лілією Гриневич.
Освітня програма визначає загальний обсяг та структуру навчального навантаження, очікувані результати навчання учнів, пропонований зміст окремих предметів, рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти внутрішньої системи забезпечення якості освіти, а також вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за  освітньою програмою.
Документом визначено, що загальний обсяг навчального навантаження для студентів І-ІІ курсів у частині профільної середньої освіти складатиме 2660 годин. Граничне тижневе навантаження студентів І-ІІ курсів у частині профільної середньої освіти складатиме 30 годин.
Закладам освіти запропоновано два варіанти переліку базових предметів.
Перший варіант містить перелік базових предметів з експериментальними інтегрованими курсами: «Історія: Україна і світ», «Природничі науки».
Другий варіант містить перелік базових предметів, який включає окремі предмети суспільно-гуманітарного та математично-природничого циклів.
Разом з тим, при складанні програм та навчальних планів переліки окремих предметів з обох запропонованих варіантів можуть комбінуватись.
Заклади освіти можуть ухвалювати рішення про утворення та використання інтегрованих курсів залежно від профілю навчання, кадрового потенціалу та матеріальної бази.
Кількість годин для вивчення базових предметів може бути збільшена за рахунок додаткових годин.
Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов'язковими предметами: «Інформатика», «Технології», «Мистецтво». Заклади освіти можуть самостійно обирати два предмети з цього переліку та визначати розподіл годин між ними.
Частину навчальних годин в обох запропонованих варіантах призначено для забезпечення профільного навчання, яке є невід'ємною частиною підготовки молодшого спеціаліста.
Зміст профілю навчання реалізується системою окремих предметів і курсів: базові та вибірково-обов'язкові предмети, профільні предмети, спеціальні курси, у тому числі курси за вибором.
Термін здобуття повної загальної середньої освіти здобувачами освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, які вступили на навчання на основі базової загальної середньої освіти, дорівнюватиме двом рокам.
Керівники закладів освіти, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти, мають забезпечити перехід на навчальні плани на основі Типової освітньої програми не пізніше 2019/20 навчального року.
Після завершення вивчення предметів загальноосвітньої підготовки буде проводитись державна підсумкова атестація студентів у формі зовнішнього незалежного оцінювання.


Системний підхід до модернізації навчального процесу в закладах професійної (професійно-технічної) освіти засобами інформаційних технологій

На часі системна модернізація професійної освіти і навчання, що створить передумови для сталого розвитку суспільства, професійного зростання та самореалізації особистості. Використання інформаційно-комунікаційних технологій у роботі педагогічної спільноти значно підвищує інтерес учнів до навчання в цілому, створює умови для їх розвитку, активізує пізнавальну діяльність учнівської молоді.
Саме такі питання розглядались на обласному семінарі-практикумі методистів закладів професійної (професійно-технічної) освіти на тему «Системний підхід до модернізації навчального процесу в закладах професійної (професійно-технічної) освіти засобами інформаційних технологій», який проведений 31.05.2018 року на базі ДНЗ «Запорізьке вище професійне училище».
З вітальним словом до присутніх звернувся директор Кондратьєв І.І., який розповів про тенденції розвитку училища, досягнення в навчально-виробничій роботі, окреслив зміни, що відбуваються в сучасній освіті.
Нідерман Н.К., методист НМЦ ПТО у Запорізькій області, акцентувала увагу присутніх на актуальності заявленої теми семінару-практикуму, детально розповіла про моніторинг стану методичної роботи за 2017-2018 н.р., який буде проведений у червні 2018 року.
Кулинич О.А., заступник директора з навчально-методичної роботи ДНЗ «Запорізьке вище професійне училище», змістовно, детально висвітлила питання розвитку інформаційної компетентності педагогічних працівників в умовах методичної діяльності, презентувала віртуальний методичний кабінет. У цьому році вдруге в училищі успішно проведено методичний марафон «Інноваційні технології навчання в професійній (професійно-технічній) освіті». Особливість заходу - Інтернет-формат проведення: усі виступи відбувалися у вигляді вебінарів. Проведено майстер-клас з опанування сервісу Google Classroom, в якому викладачі та майстри виробничого навчання випробовують методику створення електронного дистанційного навчального курсу з предметів теоретичного та виробничого навчання.
Досвідом роботи щодо підвищення професійної компетентності педагогів шляхом використання методичного блогу поділилася методист ДНЗ «Бердянський центр професійно-технічної освіти» Коваленко В.Г. Вона розповіла про методику застосування ІКТ в організації роботи методичного кабінету, використання освітніх сайтів.
Цікавим, насиченим був виступ Войтюк Т.М., викладача ДНЗ «Запорізьке вище професійне училище», щодо формування інформаційної компетентності педагога засобами Інтернет-технологій.
Височиненко Н.В. та Кішко К.В., молоді креативні педагоги, презентували досвід роботи щодо створення сучасного інформаційного середовища в закладі освіти.
Учасники засідання мали можливість побувати на майстер-класі «Декоративні вироби», який проводили Прокофєва А.М., Гудзь А.Ю.
Нідерман Н.К. подякувала усім методистам за плідну і результативну співпрацю, а керівництву і педагогічному колективу ДНЗ «Запорізьке вище професійне училище» висловила вдячність за допомогу і сприяння у проведенні семінару-практикуму, побажала невичерпної енергії, творчої наснаги та натхнення, успіхів на освітянській ниві.





вівторок, 13 березня 2018 р.

Міністерство освіти і науки України змінило програму з української літератури для старшокласників


Міністерство освіти і науки України опублікувало оновлені списки з української літератури для 10 та 11 класів. За ними учні вчитимуться з наступного навчального року.
Зокрема, програма обов’язкової літератури для учнів 10-11 класів зазнає таких змін:
10 клас
Для 10-класників у програмі залишаться такі твори, як «Кайдашева сімя» Івана-Нечуя Левицького, «Мартин Боруля» Івана-Карпенка-Карого, «Intermezzo», «Тіні забутих предків» Михайла Коцюбинського, «Камінний хрест» Василя Стефаника, «Момент» Володимира Винниченка, вірші «З журбою радість обнялась…», «Чари ночі», «О слово рідне! Орле скутий!..», «По дорозі в Казку» Олександра Олеся.
Водночас роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» тепер школярі читатимуть не повністю, а лише першу та четверту частини. З віршів та поем Івана Франка виключать «Декадент», решту («Гімн» («Замість пролога»), «Сікстинська мадонна», «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», «Чого являєшся мені…», «Легенда про вічне життя», «Мойсей», «Сойчине крило», ) – залишать. З творів Лесі Українки виключають вірші «І все-таки до тебе думка лине…», «Хвиля», «Уста говорять: “Він навіки згинув!..”», залишаться поема «Лісова пісня», вірші «Стояла я і слухала весну…», «Contra spem spero!» та додадуться такі: «Слово, чому ти не твердая криця…», «Мріє, не зрадь».
З поезій Миколи Воронного виключать вірш «Іванові Франкові», натомість «Блакитну Панну» та «Інфанту» залишать.
Замість «Землі» Ольги Кобилянської школярі читатимуть два інші твори письменниці: – «Іmpromtu phantasie», «Valse melancolique».
Роман Михайла Старицького «Облога Буші» зі шкільної програми виключають. Так само діти не читатимуть оповідання «Каторжна» Бориса Грінченка.

11 клас
Для 11-класників у програмі залишаться такі твори, я вірші Павла Тичини «Арфами, арфами…», «О панно Інно…», «Ви знаєте, як липа шелестить…», «Одчиняйте двері…», «Пам’яті тридцяти», повість «Я (Романтика)» Миколи Хвильового, «Місто» Валер’яна Підмогильного, «Мина Мазайло» Миколи Куліша, «Поза межами болю» Осипа Турянського, «Тигролови» Івана Багряного, вірші Василя Симоненка «Задивляюсь у твої зіниці…», «Я…», «Балада про соняшник» Івана Драча, «Три зозулі з поклоном» Григіра Тютюнника.
З поетів-неокласиків школярі вивчатимуть лише два вірші Максима Рильського «Солодкий світ!..», «У теплі дні збирання винограду», з віршів Євгена Плужника залишаться такі: «Вчись у природи творчого спокою…», «Ніч… а човен – як срібний птах!..» (виключають «Для вас, історики майбутні…», «Річний пісок…»). Замість «Шалади в морі» і «Дитинства» Юрія Яновського у шкільній програмі буде «Майстер корабля». Натомість творів Остапа Вишні побільшає: до гуморесок «Моя автобіографія» та «Сом» додають «Письменники». Також до віршів – «Зелена євангелія», «Різдво» Богдана-Ігоря Антонича додається «Коляда».
Замість віршів Євгена Маланюка «Під чужим небом», «Стилет чи стилос?..» учні вивчатимуть «Уривок з поеми», «Напис на книзі віршів…».
Не будуть більше школярі під час навчання читати «Україну у вогні» Олександра Довженка. Міносвіти залишило «Зачаровану Десну» письменника і додало його «Щоденник».
До «Двох кольорів» Дмитра Павличка додали ще вірш «Я стужився, мила, за тобою…». Замість вірша Миколи Вінграновського «Сеньйорито акаціє, добрий вечір…» учні  вчитимуть «У синьому небі я висіяв ліс».
Зміняться також вірші Лін Костенко. Якщо раніше учні вчили такі твори, як «Страшні слова, коли вони мовчать…», «Українське альфреско», «Хай буде легко. Дотиком пера…», «Я вранці голос горлиці люблю…», «Недумано, негадано…», «Маруся Чурай», то тепер перелік творів поетеси, який вчитимуть 11-класники, виглядає так: «Страшні слова, коли вони мовчать…», «Хай буде легко. Дотиком пера…», «Недумано, негадано…», «По сей день Посейдон посідає свій трон…», «Маруся Чурай».
З віршів Василя Стуса школярі вивчатимуть «Крізь сотні сумнівів я йду до тебе…», «Господи, гніву пречистого…».

Замість творів «За мить щастя», «Залізний острів» (із роману «Тронка») Олеся Гончара Міносвіти пропонує його новелу «Модри Камень». Водночас зі шкільної програми виключають літературний авангард Михайла Семенка, «Дім на горі» Валерія Шевчука та «Диво» Павла Загребельного.

середа, 10 січня 2018 р.

Без домашніх завдань і оцінок: що таке Нова українська школа

Цього року 100 шкіл у різних регіонах України в рамках експерименту МОН перейдуть на новий Державний стандарт початкової освіти — Нова українська школа. Якщо він виявиться вдалим, то вже з наступного навчального року зміни будуть запроваджені в усі школах країни.
Починається довгоочікувана реформа освіти. У міністерстві розробили пілотний проект, який принесе новий підхід до навчання дітей у молодших класах. Акцент робитиметься на вміннях, а не знаннях. Дітей навчатимуть працювати в колективі й розуміти інших. Освіта буде спрямована на розвиток компетенцій. Діти вчитимуться шукати інформацію, вирішувати проблеми й ефективно комунікувати одне з одним.
Поки проект перевірять на чотирьох школах у кожній області та в Києві. Він вважається перехідним, а остаточно затвердити новий Державний стандарт початкової освіти має Кабмін.
Першокласникам не задаватимуть домашні завдання, учні другого класу витрачатимуть на них не більше 45 хвилин, третього  1 годину 10 хвилин, четвертого — максимум півтори години. Навіть більше, вчителі не задаватимуть домашні завдання з додаткових підручників і посібників, а також на час канікул і вихідних. Також першокласникам не ставитимуть оцінки. А в другому-четвертому класі оцінювати учнів будуть лише з кількох дисциплін – українська мова і література, математика і природознавство. З інших предметів можна буде оцінити учня усно, а також буде варіант висловити вербальну характеристику знань і умінь учня. Тільки якщо це дозволить педагогічна рада. Попри те, що школи самі можуть визначити системи оцінювання, у кінці семестру вони все одно мають виставити оцінки по 12-бальній системі.
Будуть скасовані дзвінки на уроки, а парти стоятимуть кругом або буквою «П», а не в три ряди, як було ще з радянських часів. Предмети будуть інтегрованими, тобто об’єднуватимуться навколо цікавих для дитини тем і проблем. Багато занять відбуватимуться в ігровій формі, що допоможе краще концентрувати увагу дітей. До того ж, буде зроблений акцент на індивідуальних особливостях кожного учня.
Експерт аналітичного центру CEDOS Ірина Когут пояснює, що в новому стандарті навчання збережені всі базові знання. Дітей навчатимуть виконувати математичні операції, відмінювати слова і складати з них речення. Однак спочатку все це проходитимуть на практиці, а вже потім будуть закріплювати отримані знання в теорії. Учні також працюватимуть у групах і створюватимуть спільні проекти.
Навчання стане ефективним, адже буде зрозумілішим для дітей. Навіть більше, теми для викладання вибиратимуть як учитель, так і самі учні. На уроках вони зможуть обговорювати улюблені мультфільми й на їх основі робити завдання. Наприклад, написати лист герою мультика або обчислити час його подорожей тощо. Дітям буде набагато цікавіше отримувати знання на основі своїх улюблених сюжетів, ніж зі стандартних програм.
Вчителі пілотних проектів пройшли спеціальну підготовку. Міністерство освіти провело кілька тренінгів підготовки для викладачів в експериментальних класах.
Буде створений курс «Я пізнаю світ», в який інтегрують сім навчальних дисциплін: математична, природознавча, технологічна, інформативна, мовно-літературна, суспільно-історична й соціальна. Окремими предметами будуть іноземна мова, фізкультура й мистецтво.
Зміни торкнуться не лише навчальної частини. Вчителі розвиватимуть різні грані особистості дитини. Наприклад, свободу і незалежність. Діти зможуть сперечатися з учителем, висловлювати свою думку і їх за це не сваритимуть. Також будуть створені безпечні умови для фізичного і психоемоційного розвитку дітей.


вівторок, 12 грудня 2017 р.

До уваги заступників директорів з навчальної роботи, методистів ПТНЗ!


Міністерство освіти і науки України надає роз’яснення щодо порядку та особливостей упровадження зовнішнього незалежного оцінювання, як форми проходження державної підсумкової атестації у закладах професійної (професійно-технічної) освіти у 2018 р.
Для випускників професійних (професійно-технічних) навчальних закладів запропоновано поетапне упровадження зовнішнього незалежного оцінювання. У 2018 році першим обов’язковим предметом для проведення ЗНО (ДПА) є українська мова. У 2019 році другим – математика або історія України (за вибором). У 2020 році третій предмет випускники обирають самостійно з урахуванням професійної спрямованості фахової підготовки.