ПРОВЕДЕННЯ ВІДКРИТИХ УРОКІВ У ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ
НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
Відкриті
уроки
посідають важливе місце в удосконаленні навчально-виробничого процесу та підвищенні
педагогічної майстерності викладачів і майстрів виробничого навчання професійно-технічних
навчальних закладів.
Відкриті уроки належать до
колективних форм методичної роботи і допомагають визначити методи, прийоми і
педагогічні засоби, які доцільно використати при вивченні найбільш складних тем
програми, як краще використати на уроках інноваційні технології навчання, як
при мінімальних затратах навчального часу домогтися ефективного засвоєння
учнями навчального матеріалу, як розвивати логічне мислення, активізувати пізнавальну
діяльність учнів.
Більшість викладачів загальноосвітньої,
професійно-теоретичної підготовок і майстрів виробничого навчання - спеціалісти
своєї справи, але є й такі, хто не має педагогічного стажу, молоді спеціалісти.
Тому для всіх починаючих і недостатньо досвідчених викладачів і майстрів
виробничого навчання відвідування відкритих уроків кращих педагогів є справжньою школою педагогічної майстерності.
На цих уроках вони одержують конкретне
уявлення про те, які основні педагогічні принципи, методи практично
використовуються в діяльності досвідчених викладачів і майстрів виробничого
навчання, спостерігають за процесом спілкування їх з учнями. Користь приносять
відкриті уроки не тільки тим, хто їх відвідує, але і тим, хто їх проводить. У
процесі підготовки до відкритих уроків навіть найбільш досвідчений викладач або
майстер виробничого навчання ще раз старанно проаналізує методи, прийоми,
засоби навчання і виховання учнів. Така ретельна підготовка і обмін думками про
урок не тільки надає впевненості викладачу або майстру виробничого навчання в
правильності його пошуків, ефективності застосування методів, прийомів,
засобів, але і нерідко допомагає педагогічну
знахідку спрямувати в правильне русло навчально-виховного процесу. З іншої
сторони, конкретні поради запрошених на урок допомагають навіть найбільш досвідченим
педагогам позбутися деяких недоліків, яких вони не бачать на своїх уроках.
Проведення
відкритих
уроків доручається досвідченим викладачам або майстрам виробничого
навчання, які зможуть
продемонструвати свої нові методи, у яких є чому повчитися молодим. Перед
складанням плану проведення відкритих уроків методична рада вирішує, який кращий
досвід накопичений у навчальному закладі, які методи і прийоми повинні бути
показані на уроках. Але спочатку це питання обговорюється на засіданні
методичних комісій, а вже потім – на методичній раді.
Методичні
питання:
-
вивчення системи роботи викладача або
майстра виробничого навчання;
-
застосування новітніх засобів навчання і
наочних посібників при вивченні навчального матеріалу;
-
вивчення методики проведення поточного інструктажу;
-
ознайомлення викладачів з організацією
самостійної роботи учнів із підручником і навчально-наочними посібниками;
-
ознайомлення майстрів виробничого
навчання з деякими прийомами активізації уваги учнів у процесі інструктажу;
-
застосування на практиці методів активізації
учнів на уроці;
-
створення проблемних ситуацій,
використання дидактичного і роздаткового матеріалу,
-
застосування інноваційних технологій та інтерактивних
методів навчання тощо.
Вибрати
тему відкритого уроку може сам викладач (майстер), який буде проводити
урок. Адже він краще знає, на якому навчальному матеріалі доцільно показати
своїм колегам розроблені або удосконалені ним методичні прийоми і вид
навчальної роботи.
Відкритий урок відображає стиль
щоденної роботи викладача (майстра виробничого навчання) і не повинен порушити
послідовність вивчення програмного матеріалу.
Затверджений
план проведення відкритих уроків вивішується в методичному кабінеті навчального закладу.
Пам’ятаймо: при
плануванні відкритих уроків необхідно уникати
гонитви за кількістю проведених
уроків, щоб не зашкодити їх якості. Відкриті уроки мають бути цікавими,
повчальними для запрошених викладачів, майстрів виробничого навчання. Педагоги
повинні на уроках познайомитися з інноваційними прийомами і методами навчання і
виховання, звернути увагу на недоліки і прогалини у роботі.
Відкриті
уроки рівномірно розподілити протягом навчального року по навчальних
групах. Недоцільно їх планувати на
вересень, а також на червень( початок і закінчення
навчального року). Право вибору групи для проведення відкритого уроку надається
викладачу, але методист контролює, щоб не було психологічного перевантаження в
одній і тій же групі. Відкриті уроки необхідно проводити в першій половині
навчального дня.
Щоб відвідування відкритого уроку було більш ефективним,
завчасно ознайомити запрошених на нього з планом уроку, який знаходиться у методичному
кабінеті. Це допомагає присутнім краще спостерігати за ходом уроку, глибше і
всебічно обговорити і проаналізувати його.
Успіх
відкритого уроку залежить від досвіду викладача (майстра виробничого
навчання), який проводить урок, і старанної підготовки до нього. Кожному
відкритому уроку передує конкретний, складний процес, який проходить у творчій
співпраці викладача (майстра виробничого навчання), голови методкомісії і
методиста. Він одержує консультацію з підготовки до уроку в методичному
кабінеті навчального закладу.
Готуючись до уроку, викладач (майстер
виробничого навчання) розробляє план, у якому заздалегідь передбачає шляхи включення
учнів у самостійну роботу, створення проблемних ситуацій, обмірковує матеріально-технічне
оснащення уроку тощо. Викладач (майстер виробничого навчання), який проводитиме
урок, повинен попередньо проробити всі види робіт, які сам або учні виконуватимуть
на уроці: розв'язання задач, виконання графічних робіт, проведення дослідів тощо.
Така підготовка до уроку надасть викладачу впевненість у його діях і
забезпечить успіх у досягненні мети уроку.
При складанні плану відкритого
уроку ніколи не спонукати викладача (майстра виробничого навчання) до
обов'язкової стандартної форми уроку.
Важливо, щоб план чітко відображав увесь хід уроку і
взаємозв'язок окремих його частин. За декілька днів до проведення уроку
вивішуємо в методичному кабінеті оголошення, де пишемо тему і мету уроку, час і
місце його проведення. Для викладачів, які проводять перший відкритий урок,
практикуємо проводити репетицію уроку в іншій (паралельній) групі для того, щоб
відпрацювати всі його елементи і зробити самоаналіз уроку викладачем.
На такий урок запрошується
методист, голова методичної комісії або спеціаліст-предметник. Це дозволить
викладачу підготуватися до відкритого уроку, на якому буде багато людей. Усі
свої рекомендації, поради, педагоги повинні зробити в процесі цієї підготовки,
не відкладаючи їх до обговорення результатів уроку. У навчальному кабінеті
(лабораторії, майстерні) для запрошених заздалегідь готуються місця, які вони
займуть до дзвінка, але ні в якому випадку не після нього. Кожному із запрошених
видається план уроку. Присутність адміністрації обов'язкова.
Проведення відкритого уроку
вимагає від викладача значного психологічного навантаження. Тому надзвичайно важлива
тактовність присутніх. Не допускається в процесі уроку втручання у його хід,
обмін думками, перешіптування; не можна входити і виходити з кабінету,
майстерні. Кожен запрошений робить запис по ходу уроку, який використовує потім
при його обговоренні. Бажано записувати такі уроки на відео і поступово
створювати в методичному кабінеті відповідну відеотеку. Це сприятиме більш
широкому розповсюдженню перспективного педагогічного досвіду.
Аналіз
відкритого уроку проводиться одразу після його проведення. Головна
мета – навчити викладачів (майстрів виробничого навчання) бачити використані
методичні прийоми, розкрити ефект, що вони дають, показати значення цих
прийомів у процесі навчання на конкретному відкритому уроці.
Методист слідкує за тим, щоб аналіз був проведений
на основі раніше визначеної методичної мети і не відводив обговорення в сторону
від методичної мети уроку.
Перше слово надається викладачу
(майстру виробничого навчання), який проводив урок. Цей виступ - не просто
формальність. Дуже важливо, щоб особисто викладач (майстер виробничого
навчання), який проводив урок, чітко розкрив мету, показав, де і як реалізував її
на уроці, чого досяг тим чи іншим методичним прийомом, а якщо не досяг, то
самокритично пояснив, яка причина. Продуманий виступ самого викладача приносить
користь не тільки колегам, але і йому самому, так як він привчає його критично
оцінити свою роботу, результати даного уроку, розвиває навички самоконтролю.
Потім висловлюють свої думки фахівці з даного предмета і кожний запрошений на
урок, виходячи із зазначеної мети, хоча і всі інші елементи уроку підлягають
аналізу.
Аналіз уроку – процес творчий. Загальний
аналіз уроку охоплює всі його сторони, він особливо важливий при вивченні
системи роботи викладача (майстра виробничого навчання).
Методист, завершуючи аналіз уроку, дає коротку
характеристику досвіду роботи викладача (майстра виробничого навчання), оцінку
аналізу уроку всіма запрошеними, рекомендує окремим викладачам (майстрам виробничого
навчання) використовувати елементи досвіду в своїй роботі.
При добре організованому
обговоренні відкритого уроку завжди буде вироблена колективна думка по методичних
питаннях, знайдено правильне розв’язання актуальних питань. Обговорення
відкритого уроку фіксується в протоколі. У ньому коротко і чітко записуються всі
виступи, питання і відповіді, що точно визначать правильність чи неправильність
педагогічних завдань, які виконував викладач (майстер виробничого навчання) на відкритому
уроці.
На відкритих уроках традиційним
стало використання нашими педагогами інноваційних технологій. Практика показує,
що більш мобільними, пристосованими до інновацій є креативні педагоги. І саме
від них ідуть цікаві ідеї, нові розробки. Кожен педагог для себе вирішує, який
вид роботи і на якому етапі уроку його використати, щоб досягти якнайкращих
результатів.
